ПРОСТА ЛЮДИНА, ЧУДОВА МАТИ, СВЕКРУХА ТА БАБУСЯ: МЕШКАНЦІ СЕЛА ЗАЛІЗНИЧНЕ МАРІЇ ГІРГІ ВИПОВНИЛОСЯ ДЕВ'ЯНОСТО РОКІВ
Минулого тижня свій поважний ювілей відзначила уродженка села Табаки та мешканка сусіднього села Залізничне Болградської громади Марія Іванівна Гіргі.
«Всі, хто приходять до мене в гості, повинні обов'язково щось скуштувати», - такими словами зустріла ювілярка старосту села Залізничне Світлану Гергі, очільницю відділу соціального захисту населення Болградської міської ради Альону Жолтову та головного спеціаліста відділу Тетяну Бамбуру, які прийшли привітати ювіляршу від імені керівництва Болградської громади.
Жінка знаходилася саме в оточенні близьких – двох доньок-близнят і невістки.
«Знаєте, я, звичайно, людина проста, але точно знаю, що хороша бабуся. Діти, онуки оточують мене не лише у свята, а й обдаровують турботою, коли хворію. Як тільки дізнаються – один за одним приходять, дзвонять», - розповідає Марія Іванівна, мама двох синів і двох дочок-близнючок, а також трьох онуків та трьох правнуків.
Історія життя Марії Іванівни доволі цікава, хоч і не позбавлена була втрат. Але, попри це, жінка випромінює позитив та заряджає їм навколо.
«Народилася я в центрі села Табаки, у будинку, що на перехресті – третьому за рахунком у бік Болграда. А заміж вийшла за мешканця Залізничного, де й живу більшу частину життя», - продовжує розповідати про свій життєвий шлях жінка.
Марія була родом із заможної сім'ї, але, попри це, роботи ніколи не соромилася. І чоловіка, з яким народилася в один день і в один рік, собі обрала з біднішої родини. Але вибір цей, хоч і був проти волі її батьків, виявився щасливим.
«Мені було шістнадцять, коли мене приїхала сватати сім'я хлопця із молдавської Тараклії. Мої батьки погодилися віддати мене за некоханого, тому що бачили в ньому партію, яка мені підходить. А мені більше до душі був мій Георгій із села Табаки. Коли зрозуміла, що мама непохитна, я вирішила, за звичаєм болгар, "пристанать" в сім'ї коханого. І батькам уже нічого не залишалося робити, як нас благословити», - каже ювілярка.
З коханим Георгієм жінка прожила півстоліття, а тепер кожен свій ювілей відзначає за себе та за нього. За того, з ким будували будинок, виховували дітей і працювали. Працювала наша героїня спочатку два роки у заготзерно, а потім – аж до виходу на пенсію – санітаркою у лабораторії.
Але, мабуть, ніхто так не розповість про неї як близькі люди. Ось що напередодні ювілею свекрухи написала в соціальних мережах невістка ювілярки – Лариса Гіргі, яка також приїхала привітати матір свого чоловіка: «Сьогодні в нашій родині особливий День народження! Моїй свекрусі виповнюється 90 років! Радо, що ми можемо зустріти цей день разом. Це хороший приклад того, що можна прожити гідне життя, залишитися в здоровому глузді та бадьорому дусі (навіть у такому елегантному віці). Вона має дуже цікаву історію: з моїм свекром вони народилися в один день і один рік, він буквально вкрав її під час заручин з іншим. У результаті вони прожили довге та щасливе життя, народили 4 дітей! Є багато якостей, які мене захоплюють. Але я особливо вдячна за дві речі: моя свекруха завжди підтримувала чоловіка, завжди була на його боці навіть у найпростіші часи — то може тільки любляча мати. Вона ніколи не втручалася в наші сімейні справи з порадами, можливо це одна із застав нашого довгого спільного життя! Хочеться без зайвої філософії побажати всім добрих, теплих стосунків із рідними людьми, навіть якщо вони рідні не до крові!».
Болградська міська рада ще раз вітає Марію Іванівну з ювілейним днем народження! Бажаємо вам та вашим близьким – миру, здоров'я, приємних подій!
