Нормативна база щодо підготовки та затвердження Статуту територіальної громади

Нормативно-

правовий акт

Положення відповідного акту

Європейська хартія місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування є основою демократичного суспільства. Існування органів місцевого самоврядування, наділених реальними повноваженнями, може забезпечити ефективне і близьке до громадянина управління (преамбула).

Конституція України

Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5). Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8).

Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (стаття 140).

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Стаття 8. Загальні збори громадян

1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Стаття 9. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Стаття 13. Громадські слухання

1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Стаття 19. Статут територіальної громади міста:

1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

2. Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

3. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

Постанова КМУ

 від 27.07.1998 р. №1150

“Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад”

Визначає умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст.

Також визначає: суб’єктів, які здійснюють державну реєстрацію статутів; документи, які подаються для здійснення державної реєстрації; строки та порядок розгляду таких документів; наслідки розгляду заяви та відповідних документів; підстави для відмови в державній реєстрації та підстави для скасування державної реєстрації статуту; порядок внесення змін до нього; видачу свідоцтва про державну реєстрацію та дії у разі втрати цього свідоцтва.

Постанова КМУ

 від 05.11.2008 р. №976

 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

Визначає  процедуру  сприяння  проведенню інститутами  громадянського  суспільства  та  громадськими радами, громадської експертизи діяльності центральних і місцевих  органів  виконавчої  влади.

Рекомендовано органам місцевого самоврядування керуватися під час проведення громадської експертизи їх діяльності затвердженим цією постановою Порядком.

Постанова КМУ

від 03.11.2010 р. №996

«Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Визначено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, який визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю керуватися затвердженими цією постановою Порядком.

ВАЖЛИВО!

Додатково довідково пропонуємо ознайомитись із наступними законопроектами.

Проект Закону

“Про публічні консультації” №4254

Стаття 7. Форми проведення публічних консультацій

1. Публічні консультації проводяться у формі:

1) електронних консультацій шляхом оприлюднення консультаційного документа на онлайн-платформі для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства та на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень для отримання пропозицій та/або відповідей на запитання;

2) публічного обговорення шляхом проведення публічних заходів (засідань за круглим столом, слухань, конференцій, фокус-груп, зустрічей, інтернет-, відеоконференцій тощо);

3) адресних консультацій шляхом надсилання заінтересованим сторонам консультаційного документа для з’ясування позиції заінтересованих сторін щодо суті проекту акта, зокрема у частині впливу на інтереси таких сторін.

2. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах.

Стаття 8. Особливості проведення електронних консультацій

1. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій.

2. Заінтересовані сторони, які беруть участь в електронних консультаціях, надсилають пропозиції на електронну адресу, зазначену в консультаційному документі, або розміщують їх у формі електронних коментарів, або надають відповіді на запитання на сторінці онлайн-платформи для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства та/або офіційного веб-сайту суб’єкта владних повноважень, де здійснюється проведення електронних консультацій.

Стаття 9. Особливості адресних консультацій

1. Адресні консультації проводяться додатково до електронних консультацій за рішенням суб’єкта владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень визначає заінтересовані сторони та забезпечує надсилання їм консультаційного документа.

2. Заінтересовані сторони надають відповіді на запитання, визначені в консультаційному документі, пропозиції та коментарі у порядку, визначеному в консультаційному документі.

Стаття 10. Особливості проведення публічного обговорення

1. Публічне обговорення проводиться додатково до електронних консультацій за рішенням суб’єкта владних повноважень, якщо обговорюваний проект акта:

1) стосується конституційних прав, свобод та обов’язків громадян;

2) стосується інтересів територіальних громад, здійснення повноважень органів місцевого самоврядування (за умови, якщо публічні консультації проводяться державними органами);

3) запроваджує нове правове регулювання у певній сфері суспільних відносин, у зв’язку з чим у заінтересованих сторін виникають нові права або обов’язки, надаються пільги або встановлюються обмеження для цих сторін;

4) стосується питань фінансування та правового статусу, надання пільг чи встановлення обмежень для об’єднань громадян, громадських спілок, інших непідприємницьких товариств;

5) визначає стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення, (зокрема у проектах державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішеннях стосовно їх виконання);

6) впливає на стан навколишнього природного середовища, екологічну, біологічну і генетичну безпеку.

Суб’єкт владних повноважень може прийняти рішення про проведення публічного обговорення також в інших випадках.

2. Публічне обговорення передбачає:

1) оприлюднення суб’єктом владних повноважень на онлайн-платформі для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства та на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення публічного обговорення інформації про дату та місце його проведення з посиланням на оприлюднений консультаційний документ;

2) інформування заінтересованих сторін про проведення публічного обговорення (зокрема шляхом розсилання визначеним заінтересованим сторонам запрошення взяти участь у публічному обговоренні; поширення інформації у засобах масової інформації, соціальних мережах, публічних місцях);

3) проведення публічних заходів;

4) фіксацію пропозицій, зауважень, коментарів, висловлених під час публічних заходів.

Стаття 11. Строк проведення публічних консультацій

1. Строк проведення публічних консультацій визначається суб’єктом владних повноважень з урахуванням складності питання, терміновості, пріоритетності, строків виконання завдань, необхідності проведення публічного обговорення.

2. Строк проведення публічних консультацій не може становити менше 15 робочих днів, якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Строк проведення публічних консультацій обчислюється з моменту оприлюднення консультаційного документа.

Стаття 12. Онлайн-платформа для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства

1. Проведення електронних консультацій суб’єктами владних повноважень забезпечується через онлайн-платформу для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства.

2. Держателем онлайн-платформи для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства є  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах електронного урядування та електронної демократії.

3. З метою створення додаткових можливостей для інформування заінтересованих сторін про проведення публічних консультацій на онлайн-платформі для взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства ведеться Інформаційна база заінтересованих сторін, яка формується за поданими заінтересованими сторонами заявами. Інформація про заінтересовані сторони, яка розміщується в Інформаційній базі заінтересованих сторін, є публічною інформацією.

4. Порядок ведення, вимоги щодо функціональних можливостей та технічний адміністратор онлайн-платформи для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Подання пропозицій заінтересованими сторонами

1. Заінтересовані сторони під час подання пропозицій зазначають такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові, контактну інформацію (електронну адресу, засоби телефонного зв’язку). Юридичні особи зазначають найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, дані контактної особи.

2. Пропозиції заінтересованих сторін, отримані під час проведення публічних консультацій у різних формах, із зазначенням найменування організації, що подала пропозиції, або прізвища, імені, по батькові автора оприлюднюються на онлайн-платформі для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства та на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження. Оприлюднення персональних даних фізичних осіб здійснюється з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних” та у формі відкритих даних.

3. Не підлягають оприлюдненню та розгляду пропозиції, які містять заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, анонімні пропозиції, а також ті, що містять ненормативну лексику та які не стосуються питання, щодо якого проводяться публічні консультації.

4. Пропозиції, що надійшли під час публічних консультацій, вивчаються та аналізуються суб’єктом владних повноважень.

5. На розгляд пропозицій, що надійшли під час публічних консультацій, не поширюються вимоги Закону України “Про звернення громадян”. Індивідуальні відповіді щодо результатів розгляду пропозицій не надаються та не надсилаються заінтересованим сторонам публічних консультацій.

6. У разі проведення публічних консультацій шляхом надання відповідей на запитання такі відповіді оприлюднюються у формі відкритих даних з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

Стаття 14. Звіт за результатами проведення публічних консультацій

1. За результатами публічних консультацій суб’єкт владних повноважень готує звіт, до якого включається інформація про всі заходи, проведені в рамках публічних консультацій.

2. У звіті за результатами публічних консультацій зазначаються:

1) найменування суб’єкта владних повноважень, який проводив публічні консультації;

2) проект акта, щодо якого (яких) проводилися публічні консультації;

3) відомості про заінтересовані сторони, що взяли участь у публічних консультаціях;

4) узагальнена інформація про пропозиції, відповіді на запитання, що надійшли до суб’єкта владних повноважень за результатами публічних консультацій;

5) узагальнена інформація про врахування пропозицій, відповідей на запитання з обґрунтуванням прийнятого рішення і причин відхилення пропозицій.

3. Звіт про результати публічних консультацій, доопрацьований за результатами проведення публічних консультацій проект акта суб’єкт владних повноважень в обов’язковому порядку оприлюднює на онлайн-платформі для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства та на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень не пізніше 30 робочих днів після дня завершення публічних консультацій.

Проект Закону

 “Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування” №7283

Законопроектом пропонується удосконалити нормативно-правову базу регулювання механізмів демократії участі та забезпечити участь жителів у місцевому самоврядуванні.

Пропозиції щодо внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Житель – це фізична особа, що задекларувала або зареєструвала місця проживання в територіальній громаді та/або виборча адреса якої віднесена до території відповідної територіальної громади, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.

Загальні збори - зібрання всієї чи частини територіальної громади або їх делегатів для безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

Стаття 6-1. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) місцеві референдуми; 2) загальні збори; 3) місцеві ініціативи; 4) громадські слухання; 5) електронні петиції; 6) участь жителів у розподілі коштів місцевого бюджету; 7) публічні консультації; 8) громадська оцінка (експертиза) діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб; 9) консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування та їх посадових особах; 10) інші форми участі, що не суперечать законодавству.

2. Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Стаття 8. Загальні збори

1. Загальні збори є формою безпосередньої участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Загальні збори можуть проводитися як в межах території всієї територіальної громади, так і в окремих її частинах. У випадках, коли скликання загальних зборів пов’язане з організаційними складнощами, можуть скликатися конференції. Обрання делегатів конференції здійснюється на відповідних загальних зборах, що передують конференції та проводяться в межах дрібніших частинах відповідної території.

3. Загальні збори є правомочними за умови участі в них більше половини жителів, що проживають на відповідній території, а в разі скликання конференції – більше двох третин від визначеної за квотою кількості делегатів. 4. Рішення загальних зборів приймаються більшістю від їх учасників та враховуються сільською, селищною, міською радою в її діяльності.

Рішення загальних зборів, які проводились на території частини територіальної громади є обов’язковими для врахування радою в її діяльності лише стосовно відповідної частини території. Рішення загальних зборів, розглядаються на найближчому черговому пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради відповідно до вимог цього Закону, за обов’язкової участі осіб уповноважених загальними зборами, яким надається слово для виступу. За результатами розгляду рішення загальних зборів сільська, селищна, міська рада приймає рішення. 5. Ініціаторами загальних зборів можуть бути: 1) жителі; 2) орган самоорганізації населення – в межах території своєї діяльності; 3) сільська, селищна, міська рада; 4) сільський, селищний, міський голова; 5) постійна депутатська комісія. 6. У статуті територіальної громади визначаються: порядок ініціювання загальних зборів; норми (квоти) представництва на конференції в разі їх проведення; порядок скликання, підготовки та проведення, а також інформування жителів та органів місцевого самоврядування; порядок, строки розгляду і врахування сільською, селищною, міською радою прийнятих загальними зборами рішень, а також інші питання щодо організації та проведення зборів.

Стаття 9. Місцеві ініціативи

1. Жителі мають право ініціювати в раді у порядку місцевої ініціативи розгляд будь-якого питання, віднесеного до повноважень місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається статутом територіальної громади. 

3.Місцева ініціатива підлягає обов'язковому розгляду на найближчому пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у порядку, визначеному статутом територіальної громади, регламентом ради відповідно до вимог цього Закону. Розгляд місцевої ініціативи відбувається на черговому пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради, за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи з правом на виступ.

4. За результатами розгляду місцевої ініціативи сільська, селищна, міська рада приймає рішення.

5. Місцева ініціатива може вноситися в електронній формі.

6. Статутом територіальної громади визначаються: 1) порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд сільської, селищної, міської ради; 2) кількість підписів, яку необхідно зібрати на підтримку місцевої ініціативи; 3) порядок і спосіб збору підписів (у тому числі електронний); 4) порядок та строки розгляду місцевої ініціативи та прийняття рішення радою; 5) порядок звітування радою про результати розгляду місцевої ініціативи; 6) інші питання реалізації місцевої ініціативи.

Стаття 13. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання – зустрічатися для обговорення конкретних питань з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Громадські слухання можуть проводитися як на території всієї територіальної громади, так і в окремих її частинах.

3. Ініціаторами громадських слухань можуть бути: 1) жителі; 2) сільський, селищний, міський голова; 3) сільська, селищна, міська рада;4) постійна депутатська комісія; 5) органи самоорганізації населення.

4. Проведення громадських слухань є обов’язковими щодо питань:

1) прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади; 2) проекту стратегії розвитку територіальної громади та інших стратегічних документів з розвитку територіальної громади; 3) проекту бюджету місцевого самоврядування (розробником документу); 4) інші випадки, визначені законами або статутом територіальної громади.

5. Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, протягом 30 календарних днів підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання, за обов’язкової участі представників ініціаторів слухань та із прийняттям відповідного рішення, яке оприлюднюється із зазначенням інформації про врахування пропозиції чи вмотивованої відмови.

6. Статутом територіальної громади визначається: 1) порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань; 2) територія проведення громадських слухань; 3) порядок прийняття пропозицій громадських слухань; 4) порядок розгляду пропозицій громадських слухань; 5) інші питання проведення громадських слухань.

7. Органи місцевого самоврядування надають організаційну та технічну допомогу у проведенні громадських слухань.

Стаття 13-1. Участь жителів у розподілі коштів місцевого бюджету

1. Жителі мають право брати участь у вирішенні питань щодо використання частини коштів місцевого бюджету шляхом подання відповідних пропозицій щодо розвитку територіальної громади.

2. Форми та порядок подання пропозицій жителями щодо розподілу коштів місцевого бюджету визначаються рішенням сільської, селищної, міської ради або статутом територіальної

Стаття 13-2. Публічні консультації

1. З метою прийняття найбільш ефективних управлінських рішень з вирішення питань місцевого значення, узгодження публічних та приватних інтересів, надання можливості для вільного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, забезпечення відкритості та прозорості їх діяльності, проводяться публічні консультації.

2. Публічні консультації проводять органи місцевого самоврядування. Жителі можуть звернутися до органів місцевого самоврядування з пропозицією проведення публічних консультацій.

3. Публічні консультації проводяться з питань місцевого значення. Публічні консультації можуть проводитися в електронній формі.

4. Порядок проведення публічних консультацій визначаються статутом територіальної громади, а районною чи обласною радою - рішенням ради відповідно до законодавства.

Стаття 13-3. Консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування та їх посадових особах

1. Жителі мають право брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів, у разі їх створення при органах місцевого самоврядування та їх посадових особах з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їх роботи, участі в розробленні проектів актів.

2. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування та їх посадових особах визначаються рішенням органу чи посадовою особою, при якому вони утворені.

Стаття 13-4. Громадська оцінка (експертиза) діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб

1. Громадська оцінка (експертиза) діяльності виконавчих органів сільської, селищної, міської ради та посадових осіб є формою громадського контролю, яка передбачає проведення ініціаторами громадської оцінки (експертизи) аналізу та оцінки діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб шляхом підготовки висновків та пропозицій.

2. Предметом громадської оцінки (експертизи) є діяльність виконавчих органів ради та посадових осіб, пов'язана з виконанням повноважень.

3. Ініціатором громадської оцінки (експертизи) діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб можуть бути громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні організації, органи самоорганізації населення зареєстровані відповідно до законодавства. 4. Органи місцевого самоврядування сприяють проведенню громадської оцінки (експертизи) діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб.

5. Документи, матеріали та інформація, запитані ініціаторами громадської оцінки (експертизи), готуються та надаються відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

6. Висновки та пропозиції підготовлені за результатами громадської оцінки (експертизи), подаються ініціатором виконавчому комітету ради у тримісячний термін від початку проведення громадської оцінки (експертизи). Якщо ініціатор громадської оцінки (експертизи) не подав висновки та пропозиції у встановлений, оцінка вважається такою, що не відбулася.

7. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадської оцінки (експертизи), за участю ініціаторів мають бути розглянуті виконавчим комітетом ради протягом 30 календарних днів від їх надходження. За результатами розгляду громадської оцінки (експертизи) виконавчий комітет ради приймає рішення, яке має бути оприлюднено. 8. Порядок проведення громадської оцінки (експертизи) діяльності виконавчих органів ради та посадових осіб, а також сприяння її проведенню з боку органів місцевого самоврядування, визначається статутом територіальної громади.

Стаття 13-5. Участь молоді у місцевому самоврядуванні

1. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи створюють механізми залучення молоді до вирішення питань місцевого значення, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

2. Ініціювати та брати участь в таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, електронні петиції мають право жителі з чотирнадцяти років.

Стаття 19. Статут територіальної громади

1. Статут територіальної громади приймається сільською, селищною, міською радою на основі Конституції та законів України з метою врахування історичних, національно-культурних, інших особливостей здійснення місцевого самоврядування та визначає гарантії реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

2. Прийняття Статуту територіальної громади є обов’язковим. 3. Статутом територіальної громади визначаються: 1) загальні положення та символіка територіальної громади; 2) особливості організації роботи органів місцевого самоврядування; 3) форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення; 4) засади взаємовідносин органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян, іншими суб'єктами; 5) форми громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; 6) засади відкритості та прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, порядок їх реалізації; 7) порядок звітування перед територіальною громадою сільського, селищного, міського голову, депутатів ради та старост; 8) засади розвитку територіальної громади; 9) інші питання місцевого значення, що стосуються життєдіяльності територіальної громади та не суперечать законодавству.

Громадський бюджет (Бюджет участі)

Важливо!Законодавчо не закріплено вимогу щодо обов’язкового включення положень щодо громадського бюджету (бюджету участі) до Статуту територіальної громади. Водночас, склалась така практика, коли всі інструменти участі громадськості прописуються в Статуті територіальної громади

Відповідно до норм Бюджетного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який надає право територіальним громадам брати участь у процесі розроблення та ухвалення рішень щодо питань місцевого значення, а також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. № 797 “Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації”, наказу Мінфіну від 03.03.2020 р. №94 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі”, з метою залучення мешканців громади до участі у бюджетному процесі, місцеві ради окремим рішенням затверджують Положення “Про громадський бюджет”.

 Зазначене Положення регламентує порядок подання та відбору проектів, їх фінансування; визначає  основні  засади  взаємодії місцевої ради та мешканців громади щодо впровадження механізмів залучення громадськості до розподілу коштів бюджету територіальної громади. Тобто, бюджет участі – це фактично процес взаємодії сільської/селищної/міської ради та її виконавчих органів з громадськістю, спрямований на залучення громади до участі у бюджетному процесі шляхом прийняття рішень щодо розподілу визначеної радою частини коштів бюджету через подання відповідних проектних пропозицій та проведення відкритого громадського голосування за такі проекти, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності ради та її виконавчих органів. Громадський бюджет дозволяє мешканцям громади брати безпосередню участь (шляхом подання пропозицій та голосування за ту чи іншу пропозицію) у спрямуванні коштіввідповідного місцевого бюджету у розвиток територіальної громади, а також органу місцевого самоврядування та його виконавчим органам інформувати територіальну громаду про напрями використання коштів відповідного місцевого бюджету.