Корисна інформація рибалкам-любителям "ПРАВИЛА любительського рибальства"

Дата: 20.05.2024 13:16

Кількість переглядів: 172

ПРАВИЛА
любительського рибальства

І. Загальні положення

1. Ці Правила визначають умови здійснення любительського рибальства (спортивного рибальства та підводного полювання), застосування знарядь лову і способів добування (вилову), обсяги добування (вилову) за вагою та поштучно, заборонені місця і строки (періоди) заборон на добування (вилов) водних біоресурсів, мінімально дозволені для добування (вилову) розміри та види водних біоресурсів, умови проведення спортивних заходів та/або змагань з видів спорту, якими відповідно до правил спортивних змагань передбачено здійснювати добування (вилов) водних біоресурсів (далі - офіційні спортивні заходи) та умови використання суден рибалками-любителями.

2. Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), водні об’єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське рибальство не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.

Любительське рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об’єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих Правил і Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379.

3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

багріння - спосіб добування (вилову) водних біоресурсів із застосуванням гачкових знарядь лову, шляхом захоплення (утримання) водних біоресурсів гачком за будь-які частини тіла окрім ротової порожнини;

добова норма улову - добування (вилов) дозволених видів водних біоресурсів в гранично допустимому обсязі визначеному цими правилами на одного рибалку за добу;

зимувальна яма - поглиблення дна частини рибогосподарського водного об’єкта, де скупчуються водні біоресурси в осінньо-зимовий період, межі якої визначаються у встановленому цими Правилами порядку;

нерест - процес масового природнього відтворення водних біоресурсів, який відбувається протягом строку, обумовленого кліматичними та біологічними умовами;

нерестовище - частина рибогосподарського водного об’єкта на якій відбувається нерест, межі якої визначаються у встановленому цими Правилами порядку;

спеціальне спорядження для підводного полювання - підводна рушниця, гідрокостюм, дихальна трубка, напівмаска, ласти, грузи, ніж, ліхтар, сигнальний буй або плотик, які використовуються для здійснення підводного полювання;

підводна рушниця - пневматичний, гідропневматичний, гумовий або пружинний пристрій (обладнання), що заряджається виключно силою м’язів рибалки та використовується для здійснення підводного полювання;

рибалка-любитель - громадянин України, іноземець, а також особа без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, і мають намір або здійснюють любительське рибальство;

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, законах України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про тваринний світ», «Про аквакультуру», «Про природно-заповідний фонд України» та «Про фізичну культуру і спорт».

4. Район дії цих Правил охоплює рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) на території України:

1) басейну Чорного моря;

2) басейну Азовського моря;

3) рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) річкових басейнів.

5. До басейну Чорного моря належать:

1) Чорне море в межах територіальних вод з усіма затоками, бухтами, лиманами та озерами;

2) річки, які впадають у Чорне море в таких межах:

річка Дніпро - від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с. Велика Олександрівка Херсонської області;

річка Південний Буг - від місця впадіння у Бузький лиман до с. Голоскове Миколаївської області включно;

річка Інгул - від адмініст-ративної межі Кіровоградської області до гирла;

річка Дністер з рукавом Турунчук - на території Одеської області;

річка Дунай - від державного кордону України до гирла;

3) Кучурганське водосховище;

4) інші річки, які впадають у Чорне море.

6. До басейну Азовського моря належать:

1) Азовське море з усіма затоками, бухтами та лиманами;

2) Керченська протока;

3) озеро Сиваш;

4) річки, які впадають в Азовське море в таких межах:

річка Берда - від греблі Бердянського водосховища до гирла;

річка Кальміус - від греблі Павлопольського водосховища до гирла;

річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з’єднує їх з морем;

5) інші річки, які впадають в Азовське море.

7. До рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів належать усі рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), за винятком рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) басейнів Чорного та Азовського морів.

8. Переліки меж нерестовищ у період нересту та зимувальних ям у період зимівлі водних біоресурсів, а також зміни строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) затверджуються наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, а у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду.

Періоди линьки раків і виношування ними ікри, в які забороняється вилов річкових раків в рибогосподарських водних об’єктах, затверджуються наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ.

9. Любительське і спортивне рибальство з криги або суден здійснюється з дотриманням вимог цих Правил та Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 10 квітня 2017 року № 301, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 травня 2017 року за № 566/30434.

II. Умови здійснення любительського рибальства

1. Під час здійснення любительського рибальства об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил»;

Любительське рибальство, що перевищує встановлені цими Правилами обсяги безоплатного добування (вилову) водних біоресурсів здійснюється за плату у Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992.

3. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил.

Строки заборон, визначені додатком 3 до цих Правил, можуть переноситись, а також збільшуватися чи зменшуватися (не більше ніж на 15 днів) наказами органів рибоохорони у відповідних районах діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, а у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями,- за погодженням із спеціальними адміністраціями установ природно-заповідного фонду.

4. Розміри водних біоресурсів визначаються для:

скатів - шляхом виміру поперечної довжини диска.

інших видів риб - шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;

раків та креветок - шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини;

двостулкових молюсків (мідія, гребінці та інші) - шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.

III. Права та обов’язки рибалок

1. Рибалки мають право на:

1) безоплатне, у порядку загального використання для особистих потреб (без права реалізації), добування (вилов) водних біоресурсів, у місцях передбачених для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування;

2) добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до добової норми улову, у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів, а також знаряддями лову, у місцях та в строки не заборонені цими Правилами та наказами органів рибоохорони;

3) прилов водних біоресурсів, менших за встановлені розміри визначені додатком 1 до цих Правил, всіма видами не заборонених цими Правилами знарядь лову не більше 10 % в межах добової норми улову визначеної додатком 2 до цих Правил (далі - прилов).

Положення абзацу першого цього підпункту не поширюється на прилов особини, будь-якої маси у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, яку дозволено добувати (виловлювати) відповідно до додатка 2 до цих Правил, а також раків, рибця звичайного, сига, сома європейського, форелі струмкової;

4) добування (вилов) водних біоресурсів на праві спеціального використання водних біоресурсів, що перевищує встановлені норми безоплатного вилову (із дотриманням вимог законодавства);

5) оскарження в суді неправомірних дій посадових осіб органів державної влади;

6) використання водних біоресурсів в якості природньої (живої) принади для добування (вилову) хижих видів водних біоресурсів в межах добової норми улову, визначеної додатком 2 до цих Правил, у тому числі із числа водних біоресурсів менших за встановлені розміри визначених додатком 1 до цих Правил в межах прилову;

7) інші права, передбачені законодавством.

2. Обов’язки рибалок:

1) дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

2) виконувати законні вимоги посадових осіб органів рибоохорони та інших уповноважених органів державної влади, пред’являти їм знаряддя лову, добуті (виловлені) водні біоресурси та документи, що посвідчують особу, в тому числі документи з мобільного застосунку з електронними документами, та даними про людину з реєстрів, а також відповідні дозвільні документи (у разі їх наявності);

3) під час здійснення любительського рибальства мати при собі засоби для вимірювання маси та розміру водних біоресурсів для забезпечення самостійного контролю за масою та розміром добутих (виловлених) водних біоресурсів;

4) використовувати всі необхідні допоміжні засоби та прийоми для дбайливого підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка і випускати в природне середовище існування водних біоресурсів незалежно від їх стану, добування (вилов) яких заборонено цими Правилами та законом або водних біоресурсів які не планують залишати в улові. Під час повернення у природне середовище таких водних біоресурсів необхідно уникати нанесення їм травмувань;

5) підтримувати чистоту довкілля та санітарний стан рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), а саме не залишати після себе на берегах рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) і на кризі сміття та інші відходи, а також не допускати засмічення та забруднення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) іншим чином;

6) не пошкоджувати покажчики, щити та інші знаки, встановлені на рибогосподарських водних об’єктах та на їх берегах;

7) повідомляти органи рибоохорони, інші уповноважені органи державної влади про виявлені порушення цих Правил, та про випадки масової загибелі водних біоресурсів;

8) відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

IV. Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони

1. Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:

1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів;

2) вогнепальною зброєю;

3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці;

4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць;

5) давлячими, капканоподібними знаряддями лову;

6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);

7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку;

8) одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;

9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 × 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;

10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою;

11) механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів;

12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля;

13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку;

14) іншими забороненими законодавством знаряддями лову.

2. Забороняється добування (вилов) такими способами:

1) багріння;

2) глушіння;

3) із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин;

4) із використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв;

5) із моторних суден з включеною силовою установкою, з використанням більше ніж одного знаряддя лову на одного рибалку;

6) облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або повністю перегороджують русло рибогосподарського водного об’єкта (його частини) та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;

7) повного або часткового спуску води з рибогосподарського водного об’єкта (його частини);

8) раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування;

9) іншими забороненими законодавством способами.

3. Забороняється добування (вилов) у таких місцях:

1) у верхніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані ближче ніж 500 м до греблі;

2) у нижніх б’єфах гребель гідроелектростанцій (крім мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій) на відстані, визначеній додатком 3 до цих Правил для басейну Чорного моря та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) річкових басейнів;

3) на відстані ближче ніж 100 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;

4) на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5) на зимувальних ямах, в тому числі з берега;

6) на нерестовищах у період нересту, в тому числі з берега;

7) у межах режимних зон мостів, які охороняються;

8) у межах охоронних зон електричних мереж;

9) каналах (підвідних, скидних, магістральних) теплоенергоцентралей, електростанцій, відводах рибогосподарських і меліоративних систем, шлюзових каналах тощо;

10) у інших місцях заборонених законодавством.

4. Забороняється добування (вилов) у такі періоди:

1) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із суден у Чорному та Азовському морях;

2) у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах судового ходу;

3) у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм;

{Підпункт 3 пункту 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}

4) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега;

5) добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри.

5. Для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється:

1) зупинка суден у заборонених для здійснення любительського рибальства місцях, за винятком зупинок у межах населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);

{Підпункт 1 пункту 5 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

2) зберігання, транспортування, утримання водних біоресурсів, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах та вивезення (винесення) водних біоресурсів, як у свіжому, так і в обробленому вигляді незалежно від строку перебування на рибогосподарському водному об’єкті (його частині), у кількості, яка перевищує добову норму улову та у розмірах менших встановленими цими Правилами;

{Підпункт 2 пункту 5 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

3) добування (вилов), транспортування або зберігання на рибогосподарському водному об’єкті (його частині), в його прибережній захисній смузі або у транспортному засобі чи на борту судна усіх видів морських звірів та водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України та/або включені до переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) вилучення з рибогосподарського водного об’єкта (його частини) знарядь добування (вилову), що належать іншим особам, та водних біоресурсів, які знаходяться в цих знаряддях лову;

5) приховування інформації про чисельність добутих (виловлених) водних біоресурсів;

6) самостійне здійснення любительського рибальства особами, які не досягли 16-річного віку (крім рибальства з берега);

7) пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та у їх прибережних захисних смугах;

8) здійснення самовільного вселення, переселення, акліматизації (реакліматизації) водних біоресурсів, без отримання дозволів та погоджень на проведення таких робіт відповідно до законодавства;

9) пересування всіх транспортних засобів чи моторних суден у заборонених місцях, у період нересту, на нерестовищах та на зимувальних ямах (за винятком установлених суднових ходів), за виключенням суден, які використовуються органами рибоохорони та іншими уповноваженими органами державної влади;

10) пересування на автотранспортних засобах, за виключенням тих, які використовуються органами рибоохорони та іншими уповноваженими органами державної влади, по кризі рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);

11) перебування на рибогосподарському водному об’єкті (його частині) або в його прибережній захисній смузі із забороненими цими Правилами знаряддями лову, або їх зберігання чи транспортування.

12) добування (вилов) водних біоресурсів у заборонених місцях, у тому числі в межах добової норми добування (вилову).

{Пункт 5 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

V. Умови здійснення підводного полювання

1. Підводне полювання дозволяється здійснювати рибалкам-любителям на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), із застосуванням спеціального спорядження для підводного полювання або без такого, з дотриманням вимог цих Правил та іншого законодавства.

2. Місце проведення підводного полювання має бути позначено на поверхні сигнальним прапорцем занурень «Альфа» або червоним прапором з білою діагональною смугою розміром не менше 25×25 см, на сигнальному буї чи плотику білого, жовтого, помаранчевого або червоного кольору, який кріпиться до вантажного поясу підводного мисливця карабіном або за допомогою легко знімного вантажу. У разі проведення підводного полювання з використанням судна на ньому також встановлюється сигнальний прапорець.

3. У разі проведення підводного полювання у темний час доби, на судні, сигнальному буї або плотику повинен бути встановлений світловий сигнальний пристрій.

{Пункт 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 924 від 22.11.2022}

4. У разі здійснення підводного полювання, що може становити небезпеку при пірнанні з сигнальним буєм (корчі, великі камені, очерети та інші водні рослини), допускається тимчасове від’єднання від сигнального буя або плотика. При цьому віддалення підводного мисливця від сигнального буя або плотика під час такого пірнання не повинно перевищувати 30 м на внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та 60 м на Чорному та Азовському морях.

5. Дозволяється чіпляти на сигнальний буй або плотик запасну незаряджену підводну рушницю, кукан, тощо.

6. Заряджати підводну рушницю можна тільки направляючи гарпун вниз.

7. Забороняється використовувати та знаходитися з підводною рушницею у зарядженому стані ближче ніж за 50 метрів від лінії берега в місцях громадського відпочинку та інших місцях скупчення людей (місцях купання, водного спорту та культурно-мистецьких заходів тощо).

8. Забороняється робити постріл з підводної рушниці на повітрі, а також в воду з берега або з судна.

9. Використання підводної рушниці не дозволяється дітям у віці до 16 років.

10. Забороняється здійснювати підводне полювання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

VI. Вимоги щодо проведення офіційних спортивних заходів

1. Підготовка та проведення офіційних спортивних заходів здійснюється відповідно до Положення про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025.

Умови організації офіційних спортивних заходів визначаються Положенням про порядок організації і проведення офіційних спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів та порядок матеріального забезпечення їх учасників, затвердженим наказом Міністерства молоді та спорту України від 09 лютого 2018 року № 617, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 березня 2018 року за № 264/31716.

2. Офіційні спортивні заходи проводяться на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), у строки та знаряддями лову, визначеними цими Правилами та положенням (регламентом) проведення спортивних змагань.

Офіційні спортивні заходи з видів спорту, в яких відповідно до правил спортивних змагань здійснюється добування (вилов) водних біоресурсів проводяться у спеціально відведених для цього місцях, де забезпечуються безпечні умови життя і здоров’я громадян, а також не завдається шкода довкіллю.

3. Проведення офіційних спортивних заходів згідно з відповідними календарними планами фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, під час яких здійснюється добування (вилов) водних біоресурсів, узгоджується їхніми організаторами з місцевими державними адміністраціями на підставі згоди: органу рибоохорони, в районі діяльності якого проводяться такі заходи; територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції України; державної служби охорони установ природно-заповідного фонду в разі проведення заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду; органу охорони державного кордону в разі проведення заходів у межах прикордонної смуги і районів, прилеглих до адміністративної межі між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю, на території яких Кабінетом Міністрів України запроваджено прикордонний режим.

4. Офіційні спортивні заходи можуть проводитися із залученням представників: органу рибоохорони, в районі діяльності якого проводяться такі заходи; територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції України; служби державної охорони природно-заповідного фонду в разі проведення заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду та управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями.

5. Добова норма улову та мінімальні дозволені для добування (вилову) розміри водних біоресурсів при здійсненні любительського рибальства, визначені додатком 1 до цих Правил, під час проведення офіційних спортивних заходів, за умови дотримання вимог законодавства про фізичну культуру і спорт, не встановлюються, якщо це передбачено правилами спортивних змагань з відповідного виду спорту (відповідної спортивної дисципліни), за винятком випадків їх проведення у місцях та строки заборони добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до цих Правил»;

{Пункт 5 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

6. Офіційні спортивні заходи у місцях та строки заборони на добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), визначені додатком 3 до цих Правил, проводяться відповідно до вимог цих Правил.

Спортсменам, дозволяється зберігання, утримання водних біоресурсів у живому та неушкодженому вигляді в улові з метою їх зважування та подальшого повернення в природне середовище існування, за виключенням видів, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

{Абзац другий пункту 6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

VII. Контроль за дотриманням цих Правил та відповідальність за їх порушення

1. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють органи рибоохорони та інші уповноважені органи державної влади, а громадський контроль - громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.

Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України, іншими уповноваженими законом органами державної влади, а громадський контроль - громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до покладених на них повноважень.

2. Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають поверненню у природне середовище існування, а у випадку їх ушкодження вилученню у порядку, визначеному законодавством.

{Пункт 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

МІНІМАЛЬНО ДОЗВОЛЕНІ
для добування (вилову) розміри водних біоресурсів при здійсненні любительського рибальства

(см)

__________
* Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське водосховище.
** За винятком видів, занесених до Червоної книги України.

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

НОРМИ
добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу

__________
* Особина, будь-якої маси у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил.

{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2034 від 24.11.2023}

МІСЦЯ ТА СТРОКИ
заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)

І. Заборона добування (вилову) водних біоресурсів протягом усього року

1. Забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у басейні Чорного моря:

1) у озері Ялпуг - у верхів’ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з’єднує північну межу с. Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі с. Виноградівка;

2) в озері Кугурлуй - від каналу Тобачел Ізмаїльського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал «Георгій Запша» до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;

3) у верхів’ях Хаджибейського лиману - від лінії, яка з’єднує північний край с. Шеметове з південним краєм с. Жовте, до гирла р. Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с. Білка.

4) у р. Південний Буг:

на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС упродовж 4 км униз за течією (Миколаївська область);

у притоці Синюха на ділянці від старовинного водяного млина м. Первомайська до впадання в р. Південний Буг.

5) у р. Дніпро - униз від греблі Каховської ГЕС на відстані 2 км.

2. Забороняється добування (вилов) у басейні Азовського моря:

1) від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;

2) від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;

3) від фортеці до північної межі с. Соляне на Арабатській стрілці;

4) від мису Чагани на схід до пансіонату «Азовський» на відстані 18 км береговою лінією;

5) від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд м. Керч у районі Булганацької балки.

3. Забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) річкових басейнів:

1) у водосховищах:

Київському - перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся (51°4′4.70″Пн 30°24′16.04″Сх), північної межі о. Хільча (51°3′59.81″Пн 30°25′16.11″Сх) до північної межі с. Сухолуччя (50°58′59.23″Пн 30°26′41.50″Сх) та річкою Тетерів до західної адміністративної межі с. Богдани (51°2′0.21″Пн 30°13′38.95″Сх);

Канівському - униз від греблі Київської ГЕС на відстані 2 км;

Кременчуцькому:

униз від греблі Канівської ГЕС на відстані 2 км;

у Цибульницькій затоці - від острова «Московська гора» траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;

у затоці перед гирлом р. Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидва боки та вглиб водосховища;

Кам’янському:

униз від греблі Кременчуцької ГЕС на відстані 2 км;

у відрозі р. Псел від нижнього закінчення острова «Волчек» у районі Редутского кар’єру догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р. Псел і до створу № 9;

Дніпровському - униз від греблі Середньодніпровської ГЕС на відстані 2 км;

Каховському:

униз від греблі Дніпровської ГЕС на відстані 2 км;

Новопавлівській затоці - від лінії мису у районі зони відпочинку м. Нікополя, включаючи Зелений острів,- західна межа смт Червоногригорівка - углиб затоки;

Рогачицькій затоці - від лінії мис у с. Рогачик - с. Сергіївка - угору до автостради Запоріжжя - Нова Каховка.

2) у річках:

Вільшанка - на ділянці від гирла до с. Байбузи;

Південний Буг - на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;

Оскіл - на ділянці від гирла до греблі Оскільської ГЕС;

Сіверський Донець:

на ділянці від с. Студенок до с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області;

на ділянці від греблі Луганської ТЕС (м. Щастя) до гирла р. Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;

Деркул - на ділянці від с. Герасимівка до гирла;

Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;

Чечва з притоками - на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище.

II. Заборона добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) на території України у визначені строки

1. Басейн Чорного моря:

1) на період нересту:

р. Дунай в межах України - на 45 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик - на 60 діб;

р. Дністер у межах Одеської області - з 15 квітня до 15 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня до 15 червня;

р. Дніпро - від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС із притокою Інгулець від гирла до с. Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок*,- з 10 квітня до 15 червня;

р. Південний Буг* - від впадання у Бузький лиман до с. Голоскове - з 5 квітня до 25 травня;

р. Інгул* - від гирла до північної межі с. Розанівка - з 1 квітня до 30 червня;

у лиманах:

Дніпровському, Бузькому і Березанському - на усій акваторії - з 5 квітня до 5 червня;

Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему - з 6 червня до 15 червня;

Тилігульському, Григоріївському (Малому Аджаликському), Дофінівському (Великому Аджаликському), Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловських - з 1 травня до 15 червня;

Хаджибейському - з 15 квітня до 15 червня;

Дністровському з прилеглими плавнями - з 15 квітня до 31 липня;

Дніпровському по всій акваторії - з 5 квітня до 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу - у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему - до 15 червня;

у Кучурганському водосховищі - з 15 квітня до 15 червня;

у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями - з 15 квітня до 15 червня;

в озерах і гирлах лиманів, які з’єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману - з 1 квітня до 31 серпня;

у всіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах,- з 1 квітня до 30 червня;

у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим - з 1 квітня до 31 травня;

таких водних біоресурсів:

азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах - з 20 серпня до 10 вересня;

оселедця в р. Дунай і передгирловому просторі Чорного моря - в строки ступеневої заборони;

оселедця в річках Дністер, Турунчук і Дністровському лимані - в строки ступеневої заборони;

бичка в Чорному морі - з 1 травня до 15 червня;

піленгасу в Чорному морі - з 1 травня до 15 червня;

глоси в Чорному морі і в лиманах - з 15 лютого до 30 квітня;

щуки звичайної - з 15 лютого до 31 березня;

креветок - з 1 червня до 31 липня;

мідії - з 1 червня до 30 серпня;

чорноморського калкану - з 1 травня по 30 травня.

2) на зимувальних ямах - з 1 листопада до початку нерестового періоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.

2. Басейн Азовського моря:

1) на період нересту

в усіх річках з їх придатковими системами - з 1 квітня до 31 травня;

таких водних біоресурсів:

щуки звичайної - з 15 лютого до 31 березня;

в Азовському морі, Керченській протоці, Молочному лимані і затоці Сиваш:

бичка - з 1 травня до 15 червня;

глоси - з 1 січня до 31 травня;

креветок - з 1 червень до 31 липня;

піленгасу - з 1 травня до 15 червня.

2) на зимувальних ямах - з 1 листопада до початку нерестового періоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.

3. Рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) річкових басейнів:

1) на період нересту:

у всіх водосховищах, а також в озерах та ставках Волинської і Рівненської областей - з 1 квітня до 10 червня;

у річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25 березня до 15 травня;

р. Дністер* з усіма притоками - з 1 квітня до 10 червня;

у всіх інших річках та їх кореневих водах - з 1 квітня до 20 травня, а в придаткових - з 1 квітня до 30 червня;

у водосховищах:

Київському - від греблі насосної станції р. Ірпінь на відстані 3 км в обидва боки і вглиб водосховища - з 1 листопада до 30 червня;

Кременчуцькому - з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;

Дніпровському - з 1 березня до 31 серпня:

у балці «Гадюча» (Малишівка) від гирла до вершини;

у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу мис с. Одинківка - Кремська затока;

Карачунівське - з 1 квітня до 31 серпня:

від гирла річки Боковенька до с. Христофорівка;

на р. Боковій - з 1 квітня до 31 серпня, від гирла до с. Софігейківка;

таких водних біоресурсів:

щуки звичайної - з 15 лютого до 31 березня;

форелі - в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях з 10 жовтня поточного року до 1 березня наступного року.

2) на зимувальних ямах - з 1 листопада до початку нерестового періоду, який щорічно уточнюється наказами органів рибоохорони.

« повернутися