МЕЛОДІЯ, ЩО ЙДЕ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ: БОЛГРАДСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА МОЖЕ ОТРИМАТИ ІМ’Я ДАНИЛА КРИЖАНІВСЬКОГО. ХТО ВІН ТАКИЙ?
Завтра, 30 квітня, відбудуться громадські обговорення з питання присвоєння ім’я Данила Крижанівського Дитячої музичній школі Болградської міської ради.
З такою ініціативою виступив колектив закладу. Хто такий Крижанівський, та яке відношення він має до Болграда, розповідаємо у цієї публікації.
Данило Крижанівський народився 29 грудня 1856 р. Семилітнім хлопця віддали до Єлизаветградського духовного училища. Син і онук священників смиренно вчився на духівника, але найкращі оцінки мав зі співів. Шістнадцятирічним Данько вступив до Одеської духовної семінарії. Далі набрався Данило Крижанівський хоробрості – змінив свій життєвий курс: після закінчення одеської семінарії вступив до Новоросійського університету на слов’яно-російське відділення. Учився Данько, гойкав Одесою, даючи приватні уроки, встигав відвідувати театр.
26-річним дипломований учитель почав працювати у Болградській семикласній класичній чоловічій гімназії: викладав латину, церковнослов’янську хлопцям молодших класів ; був класним наставником першого класу. При гімназії Данило Крижанівський створив хор хлопчиків, який виступав на гімназійних імпрезах, писав музику.
Згодом одесити оцінили романс Крижанівського «Я жду тебя», пісню «Спи, сладко спи». Романси та пісні Крижанівського стали популярними на Одещині. Зрештою, одеський меценат, власник музичної крамниці Цанноті власним коштом видав збірочку 30-річного композитора. За два роки хорові твори Крижанівського, згідно з постановою педагогічної ради Болградської гімназії та за дозволом куратора Одеського навчального округу, були видані коштом гімназії.
Крижанівський спеціально приїжджав до Одеси на вистави трупи Старицького, де грав Кропивницький. Данило Якович був зачарований грою Марка Кропивницького, його поставленим голосом широкого діапазону; милувався, коли його оксамитовий баритон переходив у бас.
Якось після вистави вони познайомилися, з’ясували, що вони земляки-степняки – обидва родом із Єлисаветградщини. От Крижанівський і відважився подарувати улюбленому актору ноти власних двох пісень. Зверху над нотами написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Одна з них «Реве та стогне Дніпр широкий». Текстом цієї пісні стали дев’ять рядків із балади Тараса Шевченка «Причинна». Кропивницький програв її на фортепіано, обійняв композитора та назвав пісню шедевром. Марко Лукич власним коштом на гарному папері двічі друкував збірки пісень із нотами (1884 та 1886 року), де була ця пісня. Та щойно збірки потрапляли до крамниць, поліція їх конфісковувала. Тільки з третьої спроби текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані.
Але як вивести пісню в люди? Про це розповідав Ігор Кропивницький, онук Марка Лукича.
«В Одесі, в робітничому селищі Пересип, на Бажакінській вулиці, № 24, був великий будинок, який належав м’яснику Василю Лазареву. На другому поверсі будівлі було просторе приміщення, яке Кропивницький орендував для театральних спектаклів, і незабаром в Одесі з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу». Це був вечір пам’яті Шевченка. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. Трупа М. Кропивницького давала виставу «Дай серцю волю, заведе в неволю». Там Іван Непокритий мав співати пісню «Гей шпориш, шпориш при дорозі» про сирітську долю. По ходу дії Кропивницький заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий». Могутній голос співака підняв глядачів з місць. Люди почали підспівувати, бо багато хто знав напам’ять твори Тараса Шевченка. Поліцейський наглядач отетерів і упустив момент. Його протест, сюрчок натовп не захотів почути. Поліцейський вибіг з театру за підмогою. Загін поліції увірвався до театру з криком: «Разойдісь!», але одесити співали українською… Поліція не змогла подолати крамольну пісню Шевченка.
От і згадався безжальний діагноз, поставлений В.Бєлінським, великим російським сторожем імперіалізму українській пісні «плем’я може мати тільки народні пісні, але не може мати поетів, великих поетів мають тільки великі народи…».
Одесити довели, що українці – велика нація, яка має генія Тараса Шевченка. На початку 1889 року Данило Крижанівський отримав посаду помічника столоначальника канцелярії попечителя Одеського навчального округу, де працював до самої смерті. 26 лютого 1894 р. в Одесі від туберкульозу упокоївся 37-річний Данило Якович Крижанівський, український композитор, автор музики до пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». З Одеси, з Пересипу перлина Кобзаря та Данила Крижанівського з голосу Марка Кропивницького пішла у люди. Мелодія пісні була музичними позивними національного українського радіо (нині «Радіо Україна»). І сьогодні цей шедевр велика нація не тільки виконує, а й слухає стоячи.
Додамо, що громадські обговорення з питання присвоєння ім’я Данила Крижанівського Дитячій музичній школі Болградської міської ради відбудеться завтра о 14.00 годині за адресою: м. Болград, вул. Терещенка, 65, зал засідань адміністративної будівлі Болградської міської ради.
Завтра разом маємо змогу долучитися до важливого рішення — вшанувати пам’ять митця, пов’язавши її з музичною освітою нового покоління.
Запрошуємо усіх небайдужих мешканців громади взяти участь в обговоренні!
