ПРО ЗМІНИ У ПОРЯДКУ ОБЛІКУ ДІТЕЙ: СПОКІЙНО І ПО СУТІ
Останніми днями у медіа активно обговорюють зміни до порядку обліку дітей дошкільного та шкільного віку, затверджені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого 2026 року. Подекуди цю новину подають як сенсацію - мовляв, запроваджується «тотальний контроль за прогулами» або «батьків масово штрафуватимуть».
Насправді ж зміни значно більш прагматичні та логічні.
Йдеться передусім про вдосконалення взаємодії між закладами освіти, органами управління освітою, службами у справах дітей та підрозділами Національної поліції України, зокрема підрозділами ювенальної превенції.
Мета - оперативніше реагувати у випадках, коли дитина систематично випадає з освітнього процесу.
Зміни уточнюють алгоритми обміну інформацією та встановлюють чіткіші строки її передачі. Важливим є і те, що дані про дітей, які не відвідують навчання, мають обов’язково передаватися до уповноважених служб, тоді як раніше це формулювалося як «за потребою». Очевидно, що оцінка такої «потреби» могла бути суб’єктивною.
Водночас варто нагадати:
якщо учень без поважної причини не відвідує школу 10 і більше днів, заклади освіти і раніше були зобов’язані інформувати відповідні служби. Тож нові зміни радше уточнюють порядок взаємодії та роблять його більш оперативним, у тому числі завдяки цифровим сервісам.
Важливо розуміти: ці нововведення не спрямовані проти батьків чи педагогів. Їхнє головне завдання - захистити право дитини на освіту та своєчасно реагувати на ситуації, коли дитина може опинитися у складних життєвих обставинах.
Кожен учитель добре знає своїх учнів і їхні родини. Освітяни щодня працюють з дітьми і в більшості випадків прекрасно розуміють, коли йдеться про життєві обставини, а коли про ситуації, що потребують більшої уваги.
Але є випадки, де мовчати не можна:
коли учень/учениця систематично не відвідує школу, коли є ризики насильства, занедбаності або інших небезпечних обставин. Саме тоді важливо, щоб система реагувала швидко і злагоджено.
Тому дивімося на ці зміни з позиції інтересів дитини.
Вони спрямовані на те, щоб жодна дитина не залишилася поза увагою, а взаємодія між освітянами, соціальними службами та ювенальною превенцією була чіткою і своєчасною.
Реагуймо на ці новації спокійно, професійно і відповідально.
У центрі нашої спільної роботи - безпека, благополуччя і право кожної дитини на освіту.
Джерело:Олександр Лончак
