A A A K K K
для людей із порушенням зору
Болградська міська громада
Одеська область, Болградський район

З ЛЮБОВ'Ю ДО ЖИТТЯ ВСУПЕРЕЧ УСІМ ВИПРОБУВАННЯМ

Дата: 19.02.2024 14:49
Кількість переглядів: 23

На минулому тижні одразу дві мешканки Болграду відзначили свої почесні ювілеї – Араксея Олександрівна Оганова та Олена Георгіївна Щербан. Ці жінки не знайомі одна з одною, але є те, що їх об’єдную. І це не лише місяць та 1934 рік народження, а й той оптимізм, воля до життя, любов, яку вони щедро випромінюють досі всупереч усім випробуванням і втратам.

Фото без опису

Араксея Олександрівна Оганова, вірменка за національністю, народилися 10 лютого 1934 року в столиці Азербайджану – Баку. Там створила свою міцну сім’ю, народила двох дочок та двох синів. Встигала бути й берегинею родини, і самовіддано працювала в садах, на виноградниках. А ще Араксею, як майстриню з кулінарії часто запрошували готувати страви на свята.

«Батьки ніколи при нас не сварилися, виховували в нас дисципліну та відповідальність, за що ми сьогодні їм дуже вдячні!", - розповіла одна з доньок ювілярки Тамара, з якою вони мешкають разом у Болграді.

До речі у Болграді вони опинилися не випадково. Це був вимушений крок, коли на початку 90-х в Азербайджані почався конфлікт. Спочатку Оганови бігли в рідну Вірменію. Але і там було неспокійно. Тому Тамара, яка на той час вже вийшла заміж за уродженця села Голиця Болградського району, перевезла батьків та молодшого брата в Болград.

«Це були важки роки, але ми подолали випробування», - продовжує Тамара, яка, як і мати, на жаль, стала вдовою.

Фото без опису

Але ювілярка вважає себе щасливою жінкою. Адже поряд донька, яка з любов'ю піклується про неї, а ще в Араксїї Олександрівни є п’ять внуків та чотири правнуки. І хоча зараз не поряд, вони її радість, її сенс життя.

Такий же сенс має й інша мешканка Болграду Олена Георгіївна Щербан, яка народилися 12 лютого 1934 року у селі Виноградівка Болградського району. Випробування на її долю випали ще тоді, коли вона була дитиною. Дівчинка втратила за один день мати та молодшого братика, а потім помер ще один братик. Вони стали жертвами голоду, який був у Бессарабії в ті роки.

Фото без опису

Олені прийшлось на рівні з дорослими піти важко працювати у колгосп. А потім вона разом із батьком переїхала в Караганду – на трудовий фронт. Саме там наша героїня зустріла свого майбутнього чоловіка Івана, також уродженця Виноградівки. Там же молоді народили свого первістка – сина Івана. Ще три сини – Віктор, Петро, Федір – з'явилися на світ вже в Болграді, куди в 1960-му повернулася молода сім’я.

Тут жінка також не сиділа без діла – працювала на овочевій базі.

«Пам'ятаю, як ми за 20 хвилин розвантажували три тонни картоплі», - з посмішкою згадує про свою трудову діяльність Олена Георгіївна - не тільки мати, а й бабуся дев'яти онуків та дев'яти правнуків.

Фото без опису

«Сім’я та мир – саме головне в цьому житті, чого я і вам усім бажаю», - зазначила ювівлярка у розмові з секретарем Болградської міської ради Вірою Ніколаєнко та заступницею Болградського міського голови Ганною Мунтяновою, які прийшли привітати обох почесних мешканок Болграду.

Фото без опису

Болградська міська рада ще раз вітає Араксію Олександрівну та Олену Георгіївну з їх ювілеями. Здоров’я міцного та тільки добрих подій


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень